Регіональний досвід застосування розчину левіцитаму у комбінованій терапії дитячих епілепсій

розчин левіцитаму
[ads_color_box color_background=»#eee» color_text=»#444″]Горб А.Л.[/ads_color_box]

За даними післяреєстраційного клінічного дослідження

КЗ «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня» ХОР м.Херсон. Україна

Леветирацетам  був синтезований у  90 -ті  роки минулого  століття на основі  пірацетаму  шляхом включення етилової  групи у сімейство піролідонів. Застосовується у США з  1999 р. , у Європі–з 2000 року.

Леветирацетам є похідним піралідону (S-енантіомер альфа-етил-2оксо-І-піролідин-ацетаміду),за хімічною структурою відрізняється від відомих протиепілептичних лікарських засобів. На підставі проведених досліджень іn vitro i in vito припускають,що леветирацетам не змінює основні характеристики нервової клітини і нормальну нейротрансмісію. Дослідження іn vitro показали, що леветирацетам впливає на внутрішньонейрональні рівні Са 2+шляхом часткового пригнічення току через Са 2+ канали N-типу та зниження вивільнення Са 2+ із інтранейрональних депо. Він також частково нівелює пригнічення ГАМК – та гліцин-регульованого току, зумовлене дією цинку  та b-карболінами.

Леветирацетам   має широкий спектр терапевтичної активності та може призначатися   практично при всіх фокальних  чи генералізованих епілептичних нападах (Panayiopoulos C.P. 2006). За широтою спектру терапевтичної активності поступається лише вальпроату ,так як має низьку активність відносно абсансів (Labate A.,2005) Ефективний леветирацетам при лікуванні міоклоній та генералізованих тоніко-клонічний нападів. Широко з успіхом застосовується при епілептичних енцефалопатіях  (інфантильні спазми, синдром Леннокса –Гасто, електричний епілептичний статус у фазі повільного сну  ,хворобі Унферрихта-Лундборга та інш.) (Lawlor K.,Devlin A.M.,2005).Леветирацетам ефективний при лікуванні епілепсій резистентних до інших антиконвульсантів.

Мета:

Вивчення ефективності та безпечності розчину левіцитам у комбінованій терапії дитячих епілепсій, аналіз  клінічних проявів, перебігу епілепсій, ефективності та безпечності левіцитаму у межах післяреєстраційного дослідження  клінічної ефективності та  переносимості   лікарського засобу левіцитам, розчину орального при лікуванні дітей з епілепсією.

Дослідження проводилося згідно  з протоколом клінічного дослідження.

Усі  пацієнти відповідали всім критеріям включення:

— наявність інформаційної згоди;

— дитина віком від 6 міс. до 18 років та більше 10 кг.

Та були відсутні критерії не включення:

— підвищена чутливість до препарату;

— участь у клінічному дослідженні понад три місяці;

— діагноз не співпадає з інструкцією;

— тяжкі порушення функції печінки, нирок.

Методики

Всього у клінічному дослідженні взяли участь 11 дітей, хворих на дитячі епілепсії, з частими, щоденними  парціальними, міоклонічними та вторинно-генералізованими нападами з резистентним перебігом у віці від 10 місяців до 14 років, середній вік – 7 років, вага – від 10 до 41 кг, середня вага тіла –  23.2 кг. За статтю – 7      (63 .6 %) чоловічої  та 4 (36.4%) жіночої.

У 6 хворих (54.54%) діагностована  ідіопатична (вірогідно генетична) епілепсія, у 45.46% (5 хворих) епілептичні напади були у межах симтоматичної (структурної) епілепсії.

54.54% (6 дітей) не мали у неврологічному статусі рухових та когнітивних порушень. У 45.46% (5 дітей)  діагностовано:

— дитячий церебральний параліч зі  спастичним тетрапарезом  — 2 дитини  (18.18 %);

— ВВР головного  мозку, компенсована гідроцефалія  зі спастичним тетрапарезом —  1 дитина  (9.09%);

— синдром Дауна — 1 дитина (9.09 %);

— когнітивне зниження тяжкого ступеня — 1 дитина (9.09%);

63.6% (7 дітей) мали інвалідизуючі розлади здоров`я за основним захворюванням чи коморбітними розладами (руховими, когнітивними).

Дозування левіцитаму проводилося згідно з  інструкцією та протоколом дослідження – початкова доза складала 10 мг\кг два рази на добу з подальшим титруванням до терапевтично ефективної. У досліджуваній групі вона була у діапазоні від 24 мг\кг  до 53.3 мг\кг на добу, середньостатистична терапевтично ефективна доза –     39.3 мг\кг на добу.

Результати

За даними аналізу дослідження левіцитам у комбінованій терапії з вальпроєвою кислотою, топіроматом та ламотриджином  мають достатньо високу ефективність. Найбільш  ефективною була комбінація левіцитаму та вальпроєвої кислоти, завдяки якій досягнуто повний контроль над нападами у 6 хворих (54.0 %) та у 1-го хворого значне зменшення нападів (9.09 %). Частковий контроль над нападами (зменшення понад 50%) було досягнуто комбінацією левіцитаму з топіроматом у 2-х хворих (18.18 %) та  у одному випадку ефективною була комбінація левіцитаму та ламотриджину (епілептал ) (9.09 %). У одному випадку (9.09 %) розчин левіцитаму був неефективним у комбінованій терапії та був відмінений після третього візиту. Побічні дії та побічні явища за період дослідження у хворих дітей клінічно не зареєстровані. При лабораторному дослідженні крові (клінічні, біохімічні) та сечі  патологічних відхилень не встановлено.

Висновки

1. Левіцитам розчин оральний у комбінованій терапії, насамперед з вальпроєвою кислотою, має високу ефективність у дітей з резистентним перебігом епілепсій.

2. Враховуючі високу ефективність при резистентній течії дитячих епілепсій препарати  леветирацетаму потребують більш широкого впровадження у лікуванні дітей, які страждають на епілепсії.

Якщо вас зацікавили публікаційні роботи на нашому сайті — рекомендуємо прочитати статтю на тему: «Метахроматична лейкодистрофія з шизофреноподібним дебютом»

 

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.