Віктор Іванович Гошкевич

Гошкевич Віктор Іванович

До 160-річчя від народження Віктора Івановича Гошкевича.

Від автора

Я, як і переважна більшість мешканців Херсонщини, дуже люблю наш  край. Закінчуючи навчання в школі, стояв перед вибором – продовжити навчання за спеціальністю «Історія» чи «Медицина». Остання перемогла, і я не жалкую про свій професійний вибір. Та любов до історії, у тому числі до історії медицини Херсонщини, не менша за неврологію, якій я віддав майже 40 років свого життя. Чим більше я заглиблююся в історію Херсонщини, тим більше переконуюся, що Херсонщину розбудовували найкращі представники суспільства, неперевершені особистості. Одним із них був Гошкевич Віктор Іванович. Вивчаючи історію його життя та наукову діяльність,  не зміг утриматися, щоб не  нагадати молоді про славетну людину – гордість Херсонщини.

Гошкевич Віктор Іванович народився у Києві (1860 ), у сім`ї викладача духовної семінарії. Фахову освіту здобув у Київському університеті, закінчив історичне відділення історико-філологічного  факультету у 1886 році. Вивчав археологію під керівництвом українських вчених В.Б. Антоновича та М.І. Петрова . Навчаючись в університеті, майбутній археолог одночасно працював у астрономічній обсерваторії та був кореспондентом декількох київських газет.

У 80-роки Віктор Іванович набув досвіду створення музеїв – був одним із засновників та організаторів Музею Церковно-Археологічної спільноти у Києво-Печерській Лаврі. Поступово Віктора Івановича все більше  цікавила археологія Півдня України  з її яскравою скіфською давниною.

У 1890 році В.І. Гошкевич був запрошений Херсонською земською управою на посаду секретаря Херсонського губернського статистичного комітету. Працевлаштуванню Віктора Івановича сприяв його старший брат Михайло Іванович Гошкевич, який займав посаду помічника Херсонського губернського інспектора з питань медицини.

Михайло Іванович Гошкевич (1853), лікар за фахом, статський радник (1888), автор численних статистичних нарисів про санітарну діяльність у Херсоні кінця ХІХ ст., численних публікацій з питань медицини. Учасник російсько-турецької війни 1877-1878 років ( ординатор військового шпиталю), кавалер ордена Святого Станіслава (1877).

Неможна не згадати також про молодшого брата Віктора Івановича Леоніда Івановича Гошкевича, який також своє життя присвятив Херсонщині.

Леонід Іванович Гошкевич (1868р.н.), священник у сані протоієрея. Про людей непересічних часто кажуть: «Обрані Богом». Можливо, таких можна поділити на тих, кого Бог наділив неабияким талантом, і на тих, кому вручив важкий тягар – повелів виконати в цьому житті особливу місію добра. Леонід Гошкевич належав до других. Все своє життя він рятував людські душі. В одній із своїх промов отець Леонід сказав: «Завжди і в будь-який час я готовий служити кожному». Служба Леоніда Гошкевича була пов’язана з херсонськими храмами. Він служив у храмах Св. Духа і Всіх Святих на центральному кладовищі. І всюди його оточувала любов та повага парафіян і колег. До нього зверталися навіть ті люди, які були далекими від церкви.  У період німецької окупації протоієрей Гошкевич брав активну участь у порятунку євреїв. Щоб врятувати їх від страти, він особисто охрестив 120 євреїв. За бездоганне служіння во славу Святої церкви був відзначений всіма нагородами, що тільки існують для священників у православній Церкві. А за свою патріотичну діяльність у період нацистської окупації був нагороджений медаллю «За доблесний труд у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.».

Гошкевич

За 15 років роботи у комітеті Віктор Іванович  підготував 11 статистико –економічних оглядів Херсонської губернії . Серед статистичних праць вченого особливої уваги заслуговує «Список населених місць Херсонської губернії та статистичні дані про кожне поселення». Виконуючи свої безпосередні обов`язки статистика, В.І. Гошкевич  вже у 1890 році засновує (спочатку у власній кімнаті ) Археологічний музей Херсонського губернського статистичного комітету, організовує пожертви на користь музею з боку приватних осіб та організацій.

Гошкевич Віктор
Гошкевич В.І.

З цього ж періоду    Віктор Іванович вів систематичні археологічні обстеження. За своїм об`ємом вони вражають: у Херсонській, Таврійських губерніях, у Подністров’ї, Побужжі, Придністров`ї. З 1893 року по 1900 рік обстежив 29 курганів епохи бронзи,  виявив також близько 50 скіфських городищ у Нижньому Подніпров`ї, вивчав Кам`янську Січ, розкопав Цареву Могилу поблизу Кривого Рогу. Одним із перших  зробив обстеження території, яку зараз займає Березанський район. Велику увагу Віктора Івановича привертав острів Березань та інші античні поселення. Обстежив  й інші пам’ятки античності, розташовані на північному узбережжі Чорного моря та узбережжях лиманів. Відкрив декілька поселень та городищ – Морське, Рибаківка, Вікторівка, Матіясове, а також багато курганів, зафіксованих біля сіл Красне, Адамівка, Малахове, Ганнівка.

Гошкевич - колекція. Музей.
Предмети з «‎Березанської колекції » у Херсонському музеї (фото з архіву Віктора Гошкевича)

Знайдені ним скарби були ретельно описані та систематизовані, а згодом опубліковані. Вони вражають!

Вибрані праці В.І. Гошкевича, які стосуються  історії Південної України:

  1. Список населенных мест Херсонской губернии и статистические данные о каждом поселении. -Херсон, 1896 .- 582 с.
  2. Клады и древности Херсонской губернии.- Херсон,1903 .- 178 с.
  3. Монеты и медали // Летопись музея: Херсонский городской музей. — Херсон,1910.-вып.1.-126 с.
  4. Древние городища по берегам низового Днепра // Летопись музея: Херсонский городской музей.- Херсон   1913.-вып.3.-31 с.
  5. Стародвнє кладовище та городище в Миколаєві // Летопись музея: Херсонский городской музей. — Херсон,1914.- вып.4.-71 с.
  6. Где был древний Одесс ? // Записки Одесского общества истории и древностей.-1915.- Вып.32.- с. 445-450.
  7. Погребения, датированные Джучидскими монетами из раскопок И.Я. Стемиковского // Вісник  Одеської комісії краєзнавства при Всеукраїнській Академії наук.- Одеса,1930 .-ч.4-5 .-с104-111.
Бібліотека Віктора Івановича Гошкевича
Особиста бібліотека Гошкевича

Особиста бібліотека автора

Під керівництвом Віктора Івановича музей старожитностей Херсонського краю (сучасний Херсонський краєзнавчий музей) перетворився на важливий науковий та освітній центр, його колекції систематично поповнювалися. Упорядкуванням відділів музею займалися палеонтолог проф. М.В. Павлова, співробітник нумізматичного відділу Ермітажу О.Ф. Ретовський.

Для ознайомлення з експозицією  спеціально приїжджали  редактор журналу «Praehistorische Zeitschsift» доктор К. Шухгардт (Берлін), доктор Драгендорф (Афіни), професор  К.Ф.Кінг (Копенгаген), директор Стокгольмського музею старожитностей доктор Т. Арне та провідні фахівці Російської імперії. Херсонський музей був визнаний одним з найкращих губернських музеїв Російської імперії на початку 20-сторіччя.

Найбільшим відділом Музею старожитностей був відділ запорізької старовини. В.І. Гошкевич  найбільше його любив та пишався ним, і коли починав розповідати про ту чи іншу пам`ятку, то «так яскраво поставала в уяві та доба, та слава козача, що не можна було перевести подих. Він тоді ніби палав якимось дивним внутрішнім вогнем». Треба сказати, що у відділі запорізької старовини розповідь вів лише українською мовою, якою володів бездоганно, незалежно від соціального статусу відвідувачів. Він казав: «Цей куточок слави України, ці козацькі речі вимагають, щоб  тут вживали лише ту мову, яку вживали їх власники». Цей «мовний ритуал» він ніколи не порушував.

У 1912 -1914 роках, коли Херсонське губернське земство влаштувало загальноосвітні курси для 750 вчителів Херсонської губернії, у відділі запорізької старовини В.І. Гошкевич  читав лекції з історії України.

Володимир Кедровський у своїх спогадах про В.І.Гошкевича зазначав, що Віктор Іванович цінував українські традиції та звичаї, щиро підтримував ідею  української державності, часто говорив, що патріотом може бути лише та людина,  яка знає історію свого народу і плекає його найкращі традиції. Пояснюючи якийсь музейний експонат, він його  пов`язував до побуту і звичаїв українського народу, до  української старовини.

Віктор Іванович вважав українців нащадками скіфів. Про скіфів дуже багато розповідав, вважаючи їх за той народ, з якого пізніше сформувалася українська нація. На думку Гошкевича В.І., українська нація постала з  людей кам`яної доби, кіммерійців, скіфів, сарматів, хазарів, аланів, греків  та інших народів.

Хочу звернути увагу, що це точка зору відомого вченого, який все своє життя присвятив вивченню історії нашого краю: «действительного члена Императорского Одесского общества истории и древностей», «члена-корреспондента Московского археологического общества», визнаного у європейських країнах, визнаного і радянською владою  (Герой  Праці, 1922 рік).

А ще … все це породжує любов, повагу і гордість до нашої землі, до нашої Херсонщини.

Особисте враження

Це не наукова стаття, це особиста думка пересічного громадянина. Сказати, що я тільки вражений, замало. Це значно більші відчуття − гордість за Херсонщину, за Віктора Івановича Гошкевича, за історію, яку не написав, не переписав, а глибоко вивчив та оприлюднив Віктор Іванович.

Виникає лише декілька  питань:

— Чому Херсонський музей до цього часу  не носить ім`я Гошкевича В.І.?
— Чи знають історію рідного краю наші  депутати:  місцеві та народні ?

Джерела

  1. Алексеева И.В. Изучение первобытной эпохи Алексеева И.Л. Изучение первобытной эпохи Одесским обществом истории и древностей. В.И. Гошкевич // Проблемы археологии Северного Причерноморья: к 100-летиюоснования Херсон. музея древностей: тез. докл. юбил. конф.: в 3 ч. – Херсон, 1990. – Ч. 3. – С. 65-67.
  2. Гошкевич Віктор Іванович (1860-1928): наук.-допом. покажч. / ОУНБ ім. О.М. Горького; упор. Н.М. Диба, Г.П. Мокрицька. – Херсон, 1993. – 17 с.
  3. Кармазіна Н. Дослідник старожитностей Півдня України: Віктор Іванович Гошкевич (1860-1928)// Краєзнавство: науковий журнал. – 2013. – Ч. 3 (84). – С. 61-64.
  4. Кедровський В. Віктор Іванович Гошкевич //Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори ) літературно-науковий збірник: Випуск 11.-Херсон: Просвіта, 2015.-С.167-175.
  5. Кедровський В. Віктор Іванович // Кедровський В .Обриси минулого :Деякі останні діячі – українофіли напередодні революції 1917 року.-Нью –Йорк –ДжерзіСиті: Свобода,   1966.
  6. Миронов В.Г. В.И. Гошкевич и Саратовская Ученая Архивная Комиссия // Проблемы археологии Северного Причерноморья: К 100-летию основания Херсонського музея: Тез. докл. юбил. конф. – Херсон, 1991. – С. 7-11.
  7. Ласінська М.Ю. Гошкевич В.І. в археологічному вивченні Миколаївщини // Науковий вісник Миколаївського держ. ун-ту ім.  В.О. Сухомлинського. – 2010. – Вип. 329. – С. 218-22.
  8. Оленковський М.П. Вчені-археологи – учні та послідовники В.І.Гошкевича // Музей і ХХІ  сторіччя : Зб. наук. праць . – Херсон, 2000. – С. 88-95.