Порушення мовленнєвого розвитку дітей

Порушення мовленнєвого розвитку дітей. Особиста думка Горб А.Л.

Порушення мовлення – це вади мовної діяльності, які заважають повноцінній комунікації людини та відповідно її перебуванню в соціумі. Наукові дані про частотність мовленнєвих порушень у джерелах різняться. Так, важкі порушення, які спричиняють проблеми у подальшій соціальній взаємодії, при нормальному інтелектуальному розвитку, спостерігаються у 0,1% дітей. Помірна відсталість у розвитку мовлення (порушена звуковимова (дислалія), загальний недорозвиток мови з позитивним прогнозом) трапляється у 15-25%, при чому в середньому у 5% виявляють важкі порушення, що призводять до не пристосування до умов середовища.

Творці довідково-методичного посібника «Настільна книга логопеда» (Москва, 2005) Зуєва Л. Н. та Шевцова Є. Є. подають наступні статистичні дані: 12% від всього населення (діти, підлітки, дорослі) мають недоліки мовлення та функціональні відхилення психічного розвитку. Найчастіше вади розвитку мови (дислалія, дистонія й афонія, ринолалія, дизартрія, заїкання, алалія, афазія тощо) спостерігаються саме у дітей дошкільного віку – 30%. Інститут педології (Амстердам, 2000) в результаті проведених досліджень оприлюднив цифру 40% — саме стільки дітей мають мовленнєві порушення.

Ні для кого не секрет, що існують певні вікові норми розвитку мовлення дітей, знання яких допоможе вчасно ідентифікувати можливу проблему і долучити до її вирішення фахівців в галузі педагогіки та медицини. Лише своєчасне виявлення і постійна праця над усуненням вад убезпечить вашу дитину від перебігу хвороби в більш важку форму.

Слід пам’ятати, що мовленнєві порушення у дітей не вирішаться самостійно!

Якщо ви виявили відхилення дитини в плані мовлення, в жодному разі не панікуйте. Перш за все зверніться до професіоналів. Окрім того, існує низка дієвих методів, виконання яких в домашніх умовах зможе позитивно вплинути на стабілізацію розвитку мови. Підтримуйте дитину, якщо навіть у неї не все виходить, хваліть, мотивуйте.

1. Спільне читання

Звісно, любов до читання слід прищеплювати дітям ще з раннього віку. Спершу читайте казки самостійно, згодом привчайте до читання разом. Обирайте цікаві книжки, з ілюстраціями. Книга має бути як винагорода, а не як покарання, як часто помилково роблять батьки. Це відбиває в подальшому бажання читати. Просіть дитину при можливості переказати прочитане, прокоментувати малюнки. Книги всебічно розвивають, це основне джерело накопичення словникового запасу.

2. Спів, музика

Часто в дитини виникають певні асоціації з тою чи іншою піснею, позитивні емоції, спогади. Сьогодні для дітей існує доволі багато різноманітних розвивальних пісеньок, які допоможуть вивчити чимало нових слів завдяки їхньому постійному повторюванню під улюблену мелодію.

3. Постійна розмова з дитиною

Запитуйте дитину про все: що вона робила, що робить зараз, що робитиме потім. Розповідайте про свої вчинки. Так дитина вивчить нові слова на позначення дій, предметів.

4. «Слово дня»

Спосіб полягає у тому, що треба обрати неважке слово, пояснити його значення і повторювати протягом дня. При цьому потрібно просити дитину також повторювати ці слова.

5. Ігри

Кожна дитина, незалежно від того, чи здорова вона, чи хвора, полюбляє ігри. Саме тому корекція мовленнєвих недоліків у формі гри допоможе швидше досягти бажаного результату. Це можуть бути різноманітні головоломки, кубики, складання пазлів. Такі розваги насамперед вчать дитину справлятися із завданнями, розвивають логічне мислення.

6. Звуконаслідувальні слова

Діти найперше промовляють звуконаслідувальні слова, тобто відтворюють звуки навколишнього середовища (природи), імітують звуки тварин: «гав-гав», «м’яв-м’яв», «му-му» і так далі. Запитуйте дитинку, як говорить та чи інша тварина, як іде дощик тощо.

7. Перебування дитини в колі однолітків

Саме перебування в соціумі, тісний контакт з іншими дітьми часто сприяє тому, що дитина починає розмовляти. Дуже добре, коли вдома є старший братик чи сестричка, які вже розмовляють. Якщо ні – частіше водіть дитину на ігрові майданчики, в різноманітні секції, де дитина зможе чути, як розмовляють однолітки.

8. Запитання з розгорнутою відповіддю

Під час розмови з дитиною намагайтесь придумувати запитання, які вимагають не просто кивка головою «так» або «ні», а більш розгорнутої відповіді.

ОСОБИСТА ДУМКА:

Радянська медицина нав’язала усім нібито єдино правильне розв’язання людських проблем, зокрема пов’язаних з мовленнєвими порушеннями розвитку дітей – медикаментозне втручання (ноотропне, судинне). Однак це не зовсім так. Своєчасна діагностика відхилень спеціалістами та грамотна корекційна робота набагато ефективніша у подоланні проблем з розвитком мови, дозволить уникнути небажаних наслідків. Для цього спілкуйтеся з дитиною, знаходьте час і докладайте максимум зусиль, щоб спільно подолати проблему. Не сподівайтесь, що хвороба пройде сама. Мотивуйте дитину, хваліть, допомагайте, якщо щось не виходить. І ви неодмінно побачите результат.

Анатолій Горб

Поділитися: