Дрознес Михайло Якович – перший психіатр та засновник психіатричної допомоги Херсонщини

Биографія Дрознеса Михайла Яковича.

Горб Анатолій Леонідович Історія неврологічної служби Херсонщини

Історія розвитку неврології Херсонщини, як і в  цілому України, пов’язана з розвитком психіатричної допомоги. Початок розвитку психіатричної допомоги у Херсонській губернії припадає на 20-30 роки     ХІХ сторіччя, коли до складу Херсонської  губернської  богоугодної  лікарні  було включено будинок для божевільних (божевільня) на 10 ліжок. Згодом кількість ліжок було збільшено до 20, спостереження та лікування забезпечував фельдшер та обслуговуючий персонал.

Розвиток психіатричної допомоги неможливо розглядати без земства (органів  місцевого самоврядування) Херсонської губернії, саме земства уперше у соціальній практиці краю заклали науково обґрунтовану систему медичного обслуговування. Серед багатьох проблем медичного забезпечення населення найбільш гострою була проблема допомоги психічним хворим. У 1865 році божевільня була передана земству. Божевільня  фактично була місцем ізоляції психічнохворих та нагадувала в’язницю. Півтораповерхова сіра будівля, огороджена парканом та високою  кам’яною стіною. Коридори погано освітлювалися, майже завжди там панувала темрява, вентиляції не було, тому в палатах та службових приміщеннях постійно відчувалась нестача свіжого повітря.  Через відсутність фахівців відповідного профілю лікування не проводилося, персоналом забезпечувався догляд за хворими, широко застосувалися  з «оздоровчою метою» мотузки, гамівні сорочки, карцери. Цей догляд коштував родині хворого або громаді досить дорого –  до 10 карбованців на місяць.

Ситуація змінилася лише після указу Сенату від 15 липня 1875 року, який зобов’язував земства приймати психічнохворих у благодійні установи без обмежень  і зазначав, що утримування будинків для божевільних покладається на земства. Таким чином уряд відмовився   від участі держави стосовно організації медичної допомоги душевно-  та  нервовохворим.

У жовтні 1879року Кабінет Міністрів за клопотанням Міністерства внутрішніх справ  прийняв рішення надати фінансову допомогу земствам щодо поліпшення стану будинків для психічнохворих. Херсонське земство відразу вирішило скористатися наданою можливістю і за рішенням губернських зборів 1880 року звернулося з клопотанням до уряду покрити половину витрат на спорудження нового приміщення для душевнохворих жінок.

Дрознес Михайло Якович. Херсонська психіатрична лікарня.

Найбільш важливе рішення стосовно психіатричної справи в губернії було прийнято  1881 року. За пропозицією гласного І.Ф. Білоусовича, земське зібрання вирішило запросити на службу лікаря-психіатра. Деякі гласні були переконані, що з такого напівпідвального приміщення, в якому розташована божевільня, утече будь-який психіатр, а якщо   він залишиться там години на дві, то й сам збожеволіє. Нічого такого не сталося з лікарем  Дрознесом М.Я., який за рекомендацією професора І.П.Мережеєвського у березні 1883 році очолив психіатричне відділення Херсонської губернської лікарні. З того часу розпочинається якісно новий етап розвитку практичної психіатрії Херсонщини  та навіть більше –  бере початок сучасна вітчизняна психіатрія.

Заступивши на посаду завідувача будинку божевільних, М.Я. Дрознес  відразу докорінно змінив  систему утримання та догляду за хворими. Перш за все набрав новий штат працівників, більш відповідальних і компетентних. Санітарів приймали лише бажаючих, котрі мали медичну освіту та добре себе зарекомендували з морального боку і виявили повне розуміння справи, в основному це були випускники місцевої фельдшерської школи. Пацієнтів закладу було перевдягнуто в костюми, що не відрізнялися від одягу людей середнього класу. Харчування хворих стало значно кращим і не відрізнялося від харчування загальної лікарні. Для організації занять психічних хворих були запрошені майстер та майстриня, у двох палатах чоловічого відділення були влаштовані ремісничі майстерні.

Через пів року, від початку роботи Дрознеса М.Я. , ревізійна комісія  доповідала черговим губернським земським зборам  про «благі» зміни у будинку душевнохворих та констатувала, що вперше за земську історію вони відвідали заклад без почуття страху та пригніченості.

У задумах Дрознеса М.Я. була мета поставити справу медичної допомоги душевнохворим  у Херсонській губернії на світовий рівень. У службовому листі до губернської управи  він обґрунтував своє бачення подальшого розвитку  допомоги психічнохворим, чітко вказав  на умови, які необхідні для лікування, без яких усі зусилля медиків будуть марними. Особлива увага зверталася на фізичну працю, як важливий терапевтичний засіб. У кінці свого листа Дрознес М.Я. пропонує побудувати для психічнохворих окремий лікувальний заклад із сільськогосподарською колонією. У 1885 році на екстрених земських зборах губернська управа доповідала про своє переконання у необхідності спорудження зовсім нового приміщення для божевільних, де хворі могли б не тільки користуватися притулком, а й лікуватися. Прислухавшись до порад Дрознеса М.Я., гласні вирішили відокремити божевільню від губернської земської лікарні, перетворивши її у лікувальний заклад спеціального призначення під назвою «Лікарня для нервових та душевних  хвороб».

Проект нової лікарні, над яким працювали Дрознес М.Я. та губернський інженер Легович С.К., був повністю підготовлений і поданий до губернської управи  у 1887 році. Проект відповідав останнім досягненням психіатричної науки та мав високу експертну оцінку провідних і зарубіжних фахівців, у тому числі  професора Ерленмеєра  з Відня.

Дрознес М.Я. за чотири роки своєї роботи  перетворив божевільню у самостійний лікувальний заклад, де застосовувалися найбільш ефективні форми догляду, лікування та реабілітації хворих. Продовжив подальшу реалізацію задумів Дрознеса М.Я. його старший ординатор лікар Гінзбург-Шик Д.Г., який був призначений завідувачем лікарні для нервових та душевних  хвороб.

Нову спеціалізовану лікарню земським діячам Херсонщини вдалося побудувати у 1899 році, ще раніше відкрили сільськогосподарську колонію і на рубежі століть створили найпередовішу у державі систему психіатричної допомоги.

У 1914 році психіатрична служба Херсонської губернії  нараховувала 1600 ліжок і складалася з центральної  лікарні на 800 ліжок, землеробської колонії  на 150 місць, хронічних хворих на 320 місць, відкритого Арнаутського патронажу на 150 ліжок та трьох закритих патронажів на 180 місць. Структура лікарні була прогресивною. Медикаментозна терапія поєднувалася з фізичними методами лікування, трудовою та соціально-  культурною терапією. До послуг хворих у лікарні була велика бібліотека, театр, у якому хворі ставили  спектаклі, хор, духовий та струнний  оркестри. При виписці бідним хворим давали одяг та грошову допомогу. За кількістю хворих Херсонська лікарня займала друге місце у Російській імперії, першою  в Росії відкрила дитяче відділення у 1902 році (у Києві проф. І.А.Сікорський відкрив відділення для психічнохворих дітей лише в 1906 році), лікарняну аптеку та пансіонат для приїжджих.

Окремі галузі медицини в Херсонській губернії досягли вищого в Російській імперії рівня обслуговування населення і не відставали від загальносвітового – це насамперед  стосується  психіатричної допомоги. Все це  стало можливим  завдяки прогресивним поглядам Дрознеса М.Я., його послідовників та ефективній співпраці Херсонського земства з медичною спільнотою.

Особливу особисту вдячність та подяку від медичної спільноти  Херсонщини  висловлюю Герасименку Миколі Володимировичу, кандидату філософських наук, співробітнику кафедри філософії та    соціально-гуманітарних  дисциплін ХДАУ за наукові дослідження історії нашого краю, земства та історії медицини Херсонщини.

А ще … все це породжує любов, повагу і гордість до нашої землі, до нашої Херсонщини.

 Джерела:

  1.  Герасименко М. Діяльність земств Херсонщини з організації медичної допомоги .  Scriptoriumnostrum. – 2018. – № 1 (10).
  2. Герасименко М. Дрознес М.Я. – Фундатор психіатричної справи на Херсонщині.//Проблеми краєзнавства,музеєзнавства та відродження культури українського народу :тези доповідей краєзнавчих читань 30 жовтня 2002 р.,Херсон ,- с.8-12.
  3. Підкоритов В.С. Психіатрія в Україні – минуле, теперішнє, майбутнє. Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України «Вісник психіатрії та психофармакології» №2 (14), 2008.
  4. Чечин Н.М., Авакина И.И. К истории Херсонской областной психиатрической больницы // История украинской психиатрии: Сборник научных работ Украинского НИИ клинической и экспериментальной неврологии и психиатрии и Харьковской городской клинической психиатрической больницы № 15 (Сабуровой дачи) / Под общ. ред. И. И. Кутько, П. Т. Петрюка — Харьков, 1994. — Т. 1. — С. 137–138.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *