Андрющенко Юрій Андрійович

Лікар Андрющенко

Історія розвитку неврології Херсонщини має декілька етапів: перший – відкриття першого відділення та становлення спеціалізованої неврологічної допомоги з 1927 року, цей етап пов`язаний з діяльністю Гінзбурга І.Д., Голгера Н.П. та Фогеля Н.Д. (відкриття неврологічного відділення в обласній лікарні у 1946 році); другий – відкриття неврологічних відділень у м. Херсоні: 1956 рік – у міській клінічній лікарні (завідувач відділення Амірханова Н.В), 1964 рік – у лікарні Дніпровського району (перший завідувач відділення Дворкін С.Б.), 1960 рік – в обласній дитячій лікарні (завідувач відділення Авраменко В.В.); третій – з кінця 70-х років – розвиток спеціалізованої неврологічної допомоги у районах області, цей етап пов`язаний з діяльністю талановитого невролога-клініциста, організатора охорони здоров`я, педагога Юрія Андрійовича Андрющенка.

Юрій Андрійович народився 26 листопада 1937 року в сім’ї офіцера військово-морських сил. Дитячі роки пройшли у постійних переїздах у зв’язку зі службою батька: м.Київ, м.Кронштадт, м.Владивосток, м.Рига …. Серед  близьких родичів Ю.А. Андрющенка п`ять генералів та адміралів                                                           

Після закінчення семирічної школи продовжив навчання у вечірній школі і працював (це було його самостійне рішення). Спочатку був Ризький завод VEF, потім комбайновий завод ім. Г.І.Петровського у м.Херсоні. Після служби в армії вступив до військової медичної академії, яку закінчив з відзнакою.

Далі служба на Далекому Сході у складі Амурської флотилії. Та любов до неврології, клінічної роботи була сильнішою. Юрій Андрійович звільнився з військової  служби і повернувся у м.Херсон.

Андрющенко. Служба в армії.

Протягом 1977-1979 років Юрій Андрійович  працював завідувачем неврологічного  відділення міської клінічної лікарні. Яскрава особистість, талановитий  організатор, клініцист-невролог всього за декілька років став провідним неврологом Херсонщини, тому в 1979 році одержав пропозицію очолити неврологічне відділення обласної лікарні та неврологічну службу Херсонської області.

Двадцять три роки Юрій Андрійович очолював неврологічну службу області та неврологічне відділення Херсонської обласної лікарні. Оцінити зроблене ним надто складно: тисячі врятованих та вилікуваних хворих. На  великий жаль, інформація про діяльність Ю.А. Андрющенка дуже обмежена як у засобах масової інформації тих часів, так і в сучасних інтернет-ресурсах.

За роки роботи  підготовлено в інтернатурі  для Херсонської області понад 150 неврологів, більшість учнів-інтернів  до цього часу працюють як у міських медичних установах, так і в районних.

На початок 80-х років у Херсонській області залишилося лише декілька районів   (Нижньосірогозький, Верхньорогачицький, Високопільський), які не мали неврологічних відділень у складі центральних районних лікарень.

Іноді ми, молоді інтерни, задавали питання Юрію Андрійовичу: «Чому Ви  не займаєтеся науковою діяльністю»? Відповідь була лаконічною: «Я практичний лікар, я повинен лікувати, а науковці повинні займатися науковими дослідженням». Віддавався Юрій Андрійович  лікувальній справі повністю серцем і розумом, про це свідчили нескінченні черги хворих перед кабінетом. І нікому, ніколи лікар Андрющенко Ю.А. не відмовив. Консиліуми у відділенні, міських та районних лікарнях, санітарна авіація, атестації  лікарів, наради у лікарні та управлінні охорони здоров`я і багато інших обов`язків завідувача відділення, а ще інтерни, до яких відносився по-батьківськи,  і щиро ділився своїми знаннями та досвідом. Незважаючи на надлюдську завантаженість, Юрій Андрійович все ж знаходив час для написання  наукової статті чи тез для матеріалів конгресу або чергового з`їзду неврологів та психіатрів України.

Серед публікацій Юрія Андрійовича, копії яких надали співробітники медичної бібліотеки, мені хотілося б зупинитися на декількох.

«О случаях первичного амебного менингоэнцефалита в Херсонской области», Андрющенко Ю.А. и соавторы//Лікарська справа, -1996, -№1-2.

У публікації наведено два випадки менінгоенцефаліту з тяжким перебігом, етіологічним збудником яких були найпростіші A.Naegleria. Публікація заслуговує на увагу насамперед  тим, що це рідкісне захворювання, у міжнародній науковій літературі того часу були відомі дані   лише про 100 випадків амебного ураження головного мозку. У лікуванні застосувався метод ендолюмбального введення метронідазолу, метод ендолюмбального введення лікарських засобів на той час активно впроваджувався при лікуванні захворювань нервової системи, а введення метронідазолу   було вперше, санація спинномозкової рідини від A.Naegleria  досягалася за декілька днів.

«О случаях лейкоэнцефалита Шильдера–Фау в Херсонской области», Верстюк Г.И., Андрющенко Ю.А. и соавторы//Український вісник психоневрології – 2002, том 10.

У статті наведено два випадки  рідкісного захворювання,  на час публікації випадки лейкоенцефаліту Шильдера-Фау в Україні не реєструвалися з 1985 року.

Автори обґрунтовують необхідність своєчасності діагностики та застосування сучасних методів лікування, які дозволяють зменшити ступінь ураження нервової системи та  поліпшити якість життя хворих.

Андрющенко Юрій Андрійович

Опубліковані клінічні випадки свідчать про високий професійний рівень Ю.А. Андрющенка, який  не міг  дозволити собі та  своїм ординаторам  написати в діагнозі «…неуточненої етіології».

Становлення вертебрології як складової неврології у Херсонській області безумовно пов’язане з Юрієм Андрійовичем. З  початку 80-х років за ініціативи Андрющенка Ю.А. у неврологічному відділенні обласної лікарні впроваджувалася мануальна терапія – метод лікування вертеброгенних больових синдромів. Не всі колеги підтримували Юрія Андрійовича, деякі відносилися скептично, та  мануальна терапія зайняла своє місце серед найефективніших методів лікування захворювань хребта, а пізніше –  одержала наукове обґрунтування.

Науково-практична співпраця, яку розпочали Гінзбург І.Д. та Голгер Н.П.  з науковими установами України,  традиційно продовжувалася з Науково-дослідницьким інститутом неврології та психіатрії, м. Харків та Одеським медичним університетом. Юрій Андрійович розширив географію співпраці з Кримським державним університетом та медичним університетом м. Запоріжжя (доктор медичних наук, професор Гафт  П.Г.).

Майже четверть сторіччя неврологічна служба Херсонської області, очолювана Юрієм Андрійовичем Андрющенком, була серед лідерів в Україні. І це, безумовно, його заслуга.

А ще … все це породжує любов, повагу і гордість до нашої землі, до нашої Херсонщини.

Особисте враження: Мені у професійному житті завжди щастило на вчителів: серед них  професор С.К.Євтушенко, кандидат медичних наук      А.П. Перфілов, кандидат медичних наук В.Ю.Мартинюк, професор Л.Г.Кирилова та інші. Але для мене першим та головним Вчителем є і завжди буде Юрій Андрійович Андрющенко, який навчив не тільки «тримати неврологічний молоточок», а й  любити неврологію та хворого.

Серед досягнень Ю.А. Андрющенка безумовним є створення обласної системи неврологічної допомоги та мережі неврологічних відділень у районах області, впровадження та розвиток «Вертебрології» як складової неврології, широке впровадження мануальної терапії у практичну діяльність.

Юрій Андрійович Андрющенко своєю чесністю, відданістю неврології та Херсонщині забезпечив високий рівень розвитку неврології Херсонщини майже на четверть сторіччя.

Від неврологічної спільноти Херсонщини, від себе особисто хочу висловити вдячність сину Юрія Андрійовича – Андрію Юрійовичу Андрющенку та Ганні Володимирівні Гостевій   за наданий сімейний архівний матеріал.

Джерела:

  1. Андрющенко Ю.А. и соавторы/«О случаях первичного амебного менингоэнцефалита в Херсонской области» /Лікарська справа, -1996, -№1-2.
  2. Верстюк Г.И., Андрющенко Ю.А. и соавторы «О случаях лейкоэнцефалита Шильдера–Фау в Херсонской области» //Український вісник психоневрології – 2002, том 10.
  3.  Кулешов С.Г. Сімейна хроніка, 2014 р., стор. 210-213.
  4. Милосердя крізь сторіччя…, Херсон 2014 р. ст.36-37.
  5. Фотоархів сім’ї Андрющенка.